Украдена батьківщина. Трилогія. Анатолій Резнік

      – Назавтра їх призначити розмову,

      Бо князь Олег пройшов дорогу довгу,

      То ж хай до ранку відпочине у шатрі.

      Коли ж на небі згаснуть зорі,

      Наступить ранішня пора,

      Наступного вже дня,

      Тоді почнуть вони розмову.

      Але російський князь благав

      Зустрітися негайно із Аскольдом,

      Бо часу він не мав,

      І мусить вже вертатися до дому,

      Тому державну перемову

      Сьогодні в вечері почнуть

      На кручах тих Дніпра,

      Де розмістилася юрба

      Олегового війська.

      Аскольд відразу згоду дав

      І всій прислузі наказав

      Дружин військових з ним не брати,

      Бо він повинен показати

      Довір'я своє гостю,

      А потай хтів завоювати

      Прихильність диких русаків,

      І справою їм показати

      Все те, що необхідно знати

      Для добрих спільних справ.

      Йому здавалося, настав

      Той час, коли він міг здійснити

      Ці наміри державні,

      Що у собі завжди носив.

      І він прислугу попросив,

      Щоб йшли із ним

      Лише відомі дипломати

      І особиста свита.

      Військовим наказав,

      Що зустріч ця закрита

      І щоб ніхто не знав,

      Що він сьогодні мав

      Розмову з русаками,

      – Це викличе підозру

      Й поставить під загрозу

      Його державний намір.

      З Калиною порадитись не міг,

      – Вона поїхала до Дарки,

      Бо захворів і зліг

      Онук Тарас вже кілька днів.