Дорога до Країни Оз. Лаймен Фрэнк Баум
Ти стала дуже відомою, особливо відтоді, як подружилася з Озмою з Країни Оз.
– Ви знайомі з Озмою? – здивувалася Дороті.
– Із жалем мушу зізнатися, що не знайомий, – сумно відповів Король, – але сподіваюся незабаром познайомитися. Принцеса відзначає день свого народження двадцять першого числа цього місяця.
– Невже? – здивувалася Дороті. – А я й не знала.
– О так! І це буде найблискучіша церемонія з усіх, що відбувалися коли-небудь у Чарівній Країні. Сподіваюся, ти попросиш Принцесу Озму, щоб вона мене теж запросила?
Дороті задумалася.
– Впевнена, Озма надішле вам запрошення, якщо я попрошу, але як ви доберетеся до Країни Оз і до Смарагдового міста? Адже це так далеко від Канзасу.
– Від Канзасу! – здивовано вигукнув король.
– Так… а хіба ми зараз не в Канзасі?
– Яка дивна точка зору! – засміявся Король. – Чому ти думаєш, що це Канзас?
– Ну, бо я пішла з ферми дядечка Генрі приблизно дві години тому, – відповіла Дороті, злегка спантеличена цим запитанням.
– Скажи відверто, дорога, чи бачила ти коли-небудь в Канзасі таке прекрасне королівство, як Лисеполь?
– Ні, Ваша Величносте.
– А хіба ти не добиралася з Країни Оз у Канзас за одну мить завдяки срібним черевичкам і Чарівному Поясу?
– Добиралася, Ваша Величносте.
– Тоді чому ж ти дивуєшся, що за годину або дві дійшла до Лисеполя, розташованого ближче до Країни Оз, аніж до Канзасу?
– Господи! – вигукнула Дороті. – Невже це знову чарівна країна?
– Гадаю, так, – усміхнувся Король-Лис.
Дороті повернулася до Косматого чоловічка з серйозним і докірливим виразом обличчя.
– Ти чарівник або переодягнений фокусник? Ти зачарував мене, коли питав дорогу до Олійних полів?
Косматий чоловічок похитав головою.
– Хіба ти коли-небудь бачила такого обірваного чарівника? Ні, дорога Дороті, повір, моєї провини в цій історії немає. В мені немає нічого незвичайного, крім Магніту Любові. А про все інше я знаю не більше, ніж ти. І я зовсім не хотів заводити тебе так далеко від дому. Якщо хочеш пошукати дорогу на ферму, я із задоволенням піду з тобою і постараюся допомогти, чим можу.
– Не варто, – задумливо промовила Дороті. – В Канзасі я ніколи не побачу стільки цікавого, як тут, і сподіваюся, тітка Ем не занадто хвилюватиметься. Адже я не збираюся подорожувати дуже довго.
– Прекрасно, – схвально кивнув Король-Лис. – Мудра людина задоволена своєю долею, що б не трапилося. Однак я бачу, в тебе новий друг – він виглядає дуже розумним, і подивіться, яка в нього світла усмішка. Він сяє, як блискучий ґудзик.
– Ви маєте рацію, – погодилася Дороті, а Косматий чоловічок додав:
– Його ім’я, Ваша Величносте, – Ґудзик-Розумник.
IV. Король-Лис
Досить дивно було спостерігати за виразом обличчя Короля-Лиса, коли він розглядав малюка, починаючи