Нічний молочник. Андрей Курков
так? – докірливо мовила старенька Віра.
Від цих слів Ірині стало соромно. Вона зняла з плечей хустку, повісила на вішак пальто.
– Начальниця тебе жде, – сказала з острахом старенька.
Двері до кімнати з ванною навпроти кабінету начальниці були відхилені, і Ірина помітила краєчком ока, що ванна знову була наповнена молоком. І молода жінка в білому халаті вимірювала термометром температуру молока.
– Двері зачини! – почула раптом Ірина неприємний голос начальниці.
І зрозуміла, що вона вже в її кабінеті. Як вона переступила поріг, і не помітила.
– Ти що, думаєш, зможеш мені безкарно кров псувати?! – заговорила вона крізь зуби. – Зарплатні їй стало мало! Та я тебе голу й босу надвір вижену!
Ірина глянула на Неллі Ігорівну радше здивовано, ніж налякано. Ну навіщо, питається, потрібно було посилати по неї машину й везти до Києва, щоб потім пообіцяти голою і босою надвір вигнати?
Начальниця, не помітивши на обличчі молодої жінки очікуваного ефекту від своїх слів, ненадовго змовкла.
– Скільки тобі треба зарплатні, щоб ти роботи не прогулювала? – спитала вона холодним тоном.
Цього питання Ірина не чекала, тому глянула на Неллі Ігорівну з іще більшим здивуванням.
– Чого мовчиш?
Ірина знизала плечима, і відразу відчула біль у грудях.
– Йди працюй. Після обіду прийдеш, і порозмовляємо! Коли обоє грудей вже зм’якли, спорожнені за допомогою маленької помпочки, Ірині полегшало. Вона була готова, як звичайно, піти на прогулянку до Маріїнського парку. Але тільки-но підійшла до вішака, як бажання виходити зникло. Ану ж там, у парку, Єгор? А він же їй наказав цілий тиждень удома лишатися! Ну, не наказав, то сказав, яка різниця?
Вона з’їла кашу, яку нянечка запропонувала. Підійшла до вікна, приміряючись поглядом до зими надворі й намагаючись уявити себе модно вбраною й красивою, попід руку з Єгором. Потім, уже перед дзеркалом у туалеті, роздивлялася своє волосся, і воно їй не сподобалося. Ні кольору, ні зачіски. Ні довге, ні коротке. Пофарбувати б його, чи що? А який колір зараз подобається чоловікам?
Після другого, післяобіднього зціджування молока Ірина згадала про начальницю. Зайшла до неї. Чекала, що та знову сваритиме й грубіянитиме, але цього разу начальниця зустріла її байдужим поглядом. Простягнула конверт.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.