Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
чогось іншого б узявся,
Потворний дух, поріддя тьми!
М е ф і с т о ф е л ь
Та я вже й сам був поривався;
Про це ще поговорим ми.
А зараз можна мені вийти?
Ф а у с т
Чому ж не можна? Ну й чудний ти!
Тепер уже знайомі ми:
Заходь до мене, як захочеш,
Вікном – вікном, дверми – дверми,
Та й через комин ти проскочиш.
М е ф і с т о ф е л ь
Ну, [у виданні Фоліо 2003 р. – «Та»] так-то так! А звідси вийти як?
Завадою постане під ногами
Біля порога тайний знак.
Ф а у с т
А! Ти злякався пентаграми[26],
Що має силу над чортами?
Пекельнику, як ти сюди пробравсь?
І як це дух такий попавсь?
М е ф і с т о ф е л ь
А придивись до неї пильно, —
Вона накреслена нещільно:
Не вийшов трохи крайній кут.
Ф а у с т
Випадок добре постарався!
Так ти тепер в неволі тут?
Оце не ждав, не сподівався!
М е ф і с т о ф е л ь
Коли сюди я вскочив псом,
Я не помітив знаку того, —
А [у виданні Фоліо 2003 р. – «І»] чорту вийти вже незмога.
Ф а у с т
А чом не вилізти вікном?
М е ф і с т о ф е л ь
Та звичка в нас така вже здавна повелась:
Чортам і привидам скрізь вхід без перепони,
Але кудою вліз, тудою і вилазь.
Ф а у с т
То в пеклі теж свої закони?
Чудова річ! То з вами можна й пакт
Надійний підписати, безумовно?
М е ф і с т о ф е л ь
Як хто формальний укладе контракт,
Обіцяне завжди одержить спóвна.
Колись питання це складне
Ми обговорим неодмінно.
Ну, а тепер пусти мене,
Прошу тебе, прошу уклінно.
Ф а у с т
Та ще хвилиночку пожди,
Скажи мені хорошу казку!
М е ф і с т о ф е л ь
Та це ми встигнемо завжди.
Пусти мене, зроби цю ласку!
Ф а у с т
Чи я шукав тебе, скажи?
Ти ж сам попавсь мені на щастя.
Хто чорта вловить, то держи,
Хтозна, чи ще коли впіймати вдасться.
М е ф і с т о ф е л ь
Гаразд, на все я пристаю,
Як хочеш, я лишусь з тобою,
Але дозволь фантазію твою
Потішити мого мистецтва грою.
Ф а у с т
Роби що хоч, але гляди,
Щоб не було в тій грі нуди.
М е ф і с т о ф е л ь
Твої чуття за цю часину
Зазнають більше втіх, мій сину,
Ніж в цілий рік сіреньких днів.
Ти вбачиш любосну картину,
Ти вчуєш духів ніжний спів, —
І це не буде лиш маною:
Відчуєш ти амброзій пах
І смак нектару на