Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров
гостя. Í в мене один час був чоловік. До весілля такі слова казав – заслухаєшся. «Ти для мене, як мрія, як гірська вершина, до якої прагнуть все життя». Це він кіно про альпіністів дивився.
ЛАРИСА. А потім?
Перша гостя. Ну, а як став чоловік, так, звичайно, став зовсім інші слова говорити.
ЛАРИСА. А як же «гірська вершина»?
Перша гостя. Я теж його запитала, коли він складав речі.
ЛАРИСА. А він?
Перша гостя. «До неї, – каже, – прагнуть, але коли досягнуть, що там робити? Ну, пірамідку поставити на пам'ять, ну, записку покласти. Í назад. Не стирчати ж там без кінця»
АЛЛА. Знайоме. Пірамідку-бува залишив?
Перша гостя. А як же? (Дістає фотографію.) Люсею назвала.
ВІРА. Гроші хоч висилає?
Перша гостя. Ми з ним не розписувалися… Та й чи потрібні мені його гроші…
АЛЛА. Де ж він тепер?
Перша гостя. Де-не-де… Штурмує інші вершини. Давайте вип'ємо.
Жінки п'ють.
ВІРА. Треба б до мами зазирнути.
АЛЛА. Не турбуйся, там же НАДЯ.
Перша гостя. Цікаво, вийде вона в кінці кінців за свого Гришку?
АЛЛА. Ні.
Перша гостя. Чому?
АЛЛА. Я не допущу.
Перша гостя. Ого!
ДРУГА ГОСТЯ. Так вона тебе í послухає.
АЛЛА. Послухає. У мене на крайній випадок така карта припасена… Пред'явлю – крити їй буде нічим.
ДРУГА ГОСТЯ. Цікаво, що за карта?
ОЛЕНА. (Аллі.) Вам не подобається Надин наречений?
АЛЛА. (Холодно.) Такий же слимак, як í всі.
Перша гостя. Я дивлюся, ти мужиків не поважаєш. Сама-то заміжня?
АЛЛА. Ні, поки цього щастя не зазнала.
Перша гостя. А чого?
АЛЛА. Довго розповідати.
ДРУГА ГОСТЯ. Нічого, ми послухаємо.
АЛЛА. Ну, спочатку в мене був невдалий роман… Потім, коли все прахом пішло, вирішила себе втішити í довго вибирати не стала: раз не він, то яка різниця, хто?.. Í ось, зустрічалася спочатку з одним, потім з іншим, з третім… Í тепер ніяк не можу ні на кому затриматися. (Дістає сигарети.) Í якось само собою виходить, що гуляють зі мною одні швидкісники – їм все відразу видавай, без затримок í сентиментів. Та я сама такою ж стала. А от щоб просто блукати вулицями, триматися за руки, довго розмовляти, хвилюватися – так чи вірите, розучилася. Може, ніколи вже í не вийде. (Запалює.)
ОЛЕНА. Алла, я не розумію, хіба так можна? Адже є ж, зрештою, якась охайність… мораль… честь…
ВІРА. Курча, не треба обурюватися. У Алли цілком здорова чоловіча мораль.
ЛАРИСА. Біда в тому, що вся людська історія пройшла під знаком чоловічої переваги. Тому гарним í поганим у жінки вважається те, що добре чи недобре для чоловіків, а не для нас самих.
ВІРА. Саме так. Жінка повинна бути вірною, ніжною, слухняною, скромною, палкóю, вона повинна бути вмілою господинею í турботливою матір'ю. Правда, зручно – для них?
ОЛЕНА.