Улюблена українська читанка. Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. 1-4 класи. Отсутствует
вони змовлятися, щоб якось віддячити лисиці. А вона й підслухала. Бачить, що лихо, та мерщій з того лісу, більше про неї й не чули.
Журавель сватає чаплю
Жили собі на болоті журавель і чапля. Нудно було журавлю самому жити, пішов він до чаплі посватати її. А вона:
– У тебе одіж коротка, ноги дуже довгі, іди геть, довгошиїй!
І журавель пішов до свого дому. Тоді чапля надумалася:
– Нудно мені самій. Ось піду я та посватаюся до журавля.
І приходить до нього:
– Візьми мене, журавлику, за жінку!
А він відповідає:
– Іди геть. Було вчора погоджуватися!
Пішла чапля з плачем додому, а журавель схаменувся:
– Шкода, що не взяв чаплю за жінку.
І приходить, вклоняється:
– Чапле, піди все ж таки за мене заміж!
А чапля йому:
– Було мене тоді брати, коли я сваталася!
І так вони до нинішнього дня ходять.
? Про що розмовляли чапля й журавель? Чи дійшли вони згоди?
? Прочитай і вивчи скоромовку: «В чаплі чисті черевички, чапля чапає до річки». Який звук чується найчастіше?
? Добери ласкаві звертання до журавля і чаплі.
Котик і півник
Були собі котик і півник та й побратались. От котикові треба йти по дрова, він і каже півникові:
– Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова, та як прийде лисичка, то не озивайсь!
Пішов.
Коли це біжить лисичка:
– Півнику-братику, відчини! Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму!
А півник каже:
– Тоток-тоток, не велів коток! Тоток-тоток, не велів коток!
От лисичка віконце видерла, борщик виїла й півника взяла. Несе його, а він кличе котика – співає:
– Мій котику,
Мій братику!
Несе мене лиса
За кленові ліса,
За крутії гори,
За бистрії води…
От котик почув, прибіг, відняв півника, приніс додому та й каже знов:
– Гляди ж, півнику, як прийде лисичка, не відкликайся, бо тепер я піду далі.
Пішов.
А лисичка вже й біжить. Стук-стук у віконце:
– Півнику-братику, відчини! Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму.
А півник усе:
– Тоток-тоток, не велів коток! Тоток-тоток, не велів коток!
От вона віконце видерла, борщик виїла і його взяла. Несе, а півник знову:
– Мій котику,
Мій братику!
Несе мене лиса
За кленові ліса,
За крутії гори,
За бистрії води…
Раз проспівав – не чує котик; він удруге, голосніше – котик прибіг, відняв його, приніс додому та й каже:
– Тепер же я піду далеко-далеко і, хоч як будеш кричати, не почую; то вже мовчи, не озивайся до лисички!
Пішов.
Коли ж ізнов лисичка:
– Півнику-братику, відчини! Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш,