Заборонені ігри. Юрій Покальчук
мене він розпитує мене про все годинами наївно годинами… несамохіть забуваючи про свою чоловічу роль… і враз стає малою дитиною… але коли в ньому раптом вибухає хіть і я чую як він хоче мене як його очі раптом туманіють і його смаглява шкіра і його розкішна кучерява шевелюра і його образ темношкірого ангела із білозубою усмішкою… Боже який він гарний… який він прекрасний зараз… і я не могла… я не повинна була… я опиралась сама собі… я не думала і водночас вже думала… я не хотіла і хотіла водночас… я знала що гріх… я знала що не мушу… але є кажуть що шлюби справжні складаються на небесах… і я відчувала що це він… що це той хто посланий мені Богом… і я спокутую… я все перейду… я падаю у провалля… але зараз він мій він мій він мій…
Цигани сиділи великим колом довкола багаття, самі лиш чоловіки, і кремезний кудлатий циган з важкою кучерявою бородою, пробитою сивиною, піднімав на руках до вогню немовля, розкриваючи пелюшки, тіло дитинчати було голим просто неба…
Ром Баро – Великий Циган – старший в роді, отаман свого племені, звертався до Неба і Вовчої зірки з проханням пробачити їхній рід і цього хлопчика, нового нащадка племені Вовків.
– Той юнак, що посягнув колись дуже давно на чужу дружину, був покараний, але пройшли століття, минуло багато років, і ми звертаємо до Неба наші погляди в смиренній покорі перед Оком Всевишнього, перед Всевидючим Оком Неба і просимо змилоститись Вовчу зірку, іменем якої названий наш рід, просимо пробачення за той давній гріх нашого предка і чекаємо прощення вже давним-давно, і коли народжується при повному місяці опівночі при яскравій зірці Кохання і Зла, зірці, яку віддавна називають Люцифером і Вовком, або ж в інакшому світі – Венерою, і там думають, що це богиня Кохання. І забувають, що вона несе в собі, як усяке кохання, також і біль і зло, які сусідять Добру і Любові, як зворотня сторона всякої карти.
Прокляття впало на нас давно, і коли народжується хлопчик в такий день і при такому небі, ми вже знаємо його долю. Він несе на собі прокляття, він мічений, але він може і зняти прокляття не тільки з себе, але й з нашого роду, якщо…
Умови зняття цього прокляття може знати тільки одна людина в роду, і якщо хлопчик про це довідається, то прокляття на нього впаде ще більше, і з себе він зняти його не зможе ніколи.
Отож, цигани, нам лишається покластися на волю Всевишнього, на милість Неба, молитися і чекати прийдешньої Божої милості.
Покляніться нікому не розголошувати те, що ви сьогодні почули!
Усі цигани встали.
– Присягаємо! – важким гуркотом чоловічого сумного хору пролетіло лісом і звилося у понічне небо.
– Хай буде так! – проголосив Ром Баро.
– Хай буде так! – луною відізвались цигани.
Посідали знову довкола багаття, а Ром Баро закутав дитину і звернувся до наймолодшого безвусого ще юнака.
– На, тримай свого брата і бережи його – це сьогодні наша надія! Його життя буде важким і непростим, йому важче буде, ніж тобі