Заборонені ігри. Юрій Покальчук
мені одна радість… а тут не в коня корм… от розвелись би ми а тоді нехай заводить собі сто коханців навіть п'ятирічних… та я з нею давно розвівся би… але ж по суду тоді дитину вона забере а я не хотів… а тепер… ну так якщо її посадять то я малу заберу… і пішла вона на хуй сто разів…..сам напишеш заяву від мене і листи занесеш… але ти курва розумний… а я просто не щоб її там любив чи щось але мене курва заткало… із щеням засраним та ще циганським вона трахається при живому чоловікові… коли останній раз… не знаю десь із півроку тому… А яке це має значення а хоч би й рік… в тебе є родина є діти… а може в мене хуй не стоїть і я не можу її трахати… от на неї не стоїть і все… та я не напиваюсь я курва просто мушу помститися і ще й малу заберу мать її в йоб щоб зн…
Я врешті визнався собі сам, чому я так копаюся в цій історії, і що мене там вабить. І чому я дошукуюсь найдрібніїпих деталей. Напевне отой тип, що на чатах американських писав, що хотів би мати таку вчительку у свої чотирнадцять, був найщиріший. Бо це я, я сам, я теж хотів би мати таку вчительку в свої чотирнадцять і не мати ніколи в житті по тому жодних сексуальних комплексів чи проблем. І потім, маючи спокій, віддати своє життя високій науці чи філософії, як Ганді, чи просто жити спокійним розміреним родинним життям з дружиною і дітьми, і не намагатись трахатись ще і ще, трахати когось, аби довести собі щось і комусь щось, і в такий спосіб задовольняти колишні невтолені у підлітковому віці пристрасті.
Бо скільки би я не дрочив у дитинстві і не уявляв би собі, як я трахаю якихось гарних крутозадих блондинок з великими цицьками, все зі мною сталося лише у сімнадцять. Я вертався самотньо з дискотеки і зі мною поряд опинилась на вулиці якась молода жінка і спитала, куди я йду і звідки, я сказав, що з дискотеки, і йду додому, а вона – чому ж ти на дискотеці нікого не підчепив собі, та кажу я, сьогодні якась галіма дискотека, сьогодні і дівки там якісь не ті, і так, слово за словом, вона запросила мене на чашку чаю. Я пригадую собі отут в центрі біля драмтеатру – маленька однокімнатна квартира. Випили по чашці чаю, трішки вина, вона вимкнула світло і спитала – чи я хочу з нею потрахатись. Я мало не впав зі стільця і сказав мертвими губами – так.
І вона спитала – чи в мене вже щось було.
Я чесно відповів – ні!
А далі було просто і, мабуть, як у всіх, ми розляглися, вона пестила мене, а потім ввела мого стрижня в себе, і я відчув щастя плоті, яке, думаю, ніколи ніхто не забуває зі свого першого разу, але кінчив дуже швидко, ми полежали трохи, і я хотів ще, а потім ще.
Отак все продовжувалось кілька годин. Я одягнувся по третьому разі, щасливий і готовий до нових зустрічей, але вона сказала:
– Прощавай, будь здоровий і щасливий!
І закрила за мною двері. Тобто вона мене потрахала і відіслала геть.
Потім я збагнув, що ми навіть не познайомились, і я її навіть толком не розгледів, бо горіла лиш настільна лампа, а потім світло було погашене. Я навіть адреси не запам'ятав, а вона