Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
Євразії, зокрема й на території України (наприклад, поховання біля селища Пороги Ямпільського району Вінницької області).
Сарматські племена брали участь у Великому переселенні народів першої половини І тисячоліття н.е., яке зруйнувало Західну Римську імперію (в V ст. н.е.), а з нею й античний світ. Лише Східна Римська імперія – Візантія – ще тисячу років зберігала залишки античної культури.
Від Ольвії до Пантікапею
Населення Північного Причорномор’я не тільки співіснувало та воювало з державами античного світу, але й багато століть співробітничало.
Контакти почалися ще на світанку цивілізації Стародавньої Еллади (країни еллінів – нащадків міфічного Елліна, Греція – римська назва країни). В ІІ тисячолітті до н.е. під впливом з боку цивілізації Криту та островів Архіпелагу (островів Егейського моря) в материковій Греції виникають держави ахейських греків з центрами в Мікенах, Пілосі, Тірінфі, Афінах, семибрамних Фівах та ін., зароджується своєрідна культура. Не тільки рештки фортець і палаців, гробниці царів та глиняні таблиці з записами, зробленими службовцями царських господарств, а й славнозвісна давньогрецька міфологія розповідають нам про цивілізацію Мікенської Греції.
Як свідчать міфи, греки вже в мікенську епоху побували на берегах Чорного моря. З тих часів залишилася назва цього суворого, порівняно з Середземним чи Егейським, моря Понтос Аксенос – «Море (глибини, морський шлях) Негостинне». Можливо, за давньогрецьким словом «Аксенос» ховається давньоіранське (скіфське?) «Ахшайна» – «Чорні глибини» (тобто Чорне море). Можливо, перша грецька назва Чорного моря пов’язана з тим, що мореплавці з півдня Балкан зустріли негостинний прийом з боку тубільців на берегах Понту та зіткнулися з дуже небезпечними чорноморськими штормами і холодними зимовими вітрами. Ахейці все-таки заснували поселення на північно-східному узбережжі Понту. Через багато століть, на початку І ст. н.е., великий давньогрецький географ та історик Страбон писав в своїй «Географії» про існування області Стара Ахайя десь між Діоскуріадою (сучасним Сухумі) і Горгіппією (сучасною Анапою). Поява цієї Ахайї, очевидно, пов’язана з походом аргонавтів в Колхіду (сучасну Західну Грузію). Герої Мікенської Греції на чолі з царевичем Ясоном (з фессалійського міста Іолк) на кораблі «Арго» здійснили цю небезпечну подорож та завдяки допомозі дочки царя колхів Еета Медеї здобули золоте руно – шкуру чарівного барана.
Давньогрецькі міфи розповідають, що в Скіфію подорожував славетний герой Геракл. Душа героя Троянської війни «прудконогого» Ахіллеса оселилася на острові Левка (Білому, тепер – Зміїному) в Північному Понті (був ще один Понт – Іонійський). Після загибелі Трої «хитромудрий» Одіссей побував у країнах лестригонів та кіммерійців, що поблизу острова Ея, володаркою якого була сестра царя Колхіди Еета Кірка. Дочка мікенського царя Агамемнона, який очолював ахейське військо під час війни з Троєю, Іфігенія була жрицею богині Артеміди (Діви) в Тавриці (Криму). Таким чином,