Країни світу. Європа. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
православних святинь є Нилова пустинь на острові Стовпний посеред озера Селігер. Її засновником був знаменитий святий православної церкви Нил Стовпенський. Влітку 1528 р. він прийшов на острів, бо чув уві сні голос, який велів йому жити саме тут. На острові святий прожив 27 років у постійних молитвах і стоячи, бо дав обітницю безперервного стояння. У 1591 р. сюди прийшов інший монах, Герман. Тут він побудував першу дерев’яну церкву і встановив хрест. Саме на цьому місці виріс багатий монастир, де до сьогодні зберігаються мощі Нила Стовпенського. Славиться монастир також багатьма архітектурними пам’ятниками, які допомагають збагнути дух православної російської традиції.
Грошовою одиницею країни є рубль, вартість якого дорівнює 100 копійкам. Це поняття виникло ще в XIII ст. у Новгороді. Так почали називати половину гривні – злитка срібла вагою приблизно 200 г.
Сучасна ферма
Зараз у Росії, так само, як в інших країнах, що входили до СРСР, спостерігаються болючі процеси перебудови економіки і її пристосування до ринкових умов. Деякий час здавалося, що величезна країна теж розпадеться на декілька територій, які утворять окремі держави. Але політичну й економічну кризу було подолано, і зараз немає сумнівів, що Росія залишиться найбільшою і однією з найвпливовіших держав світу.
Казахстан – євразійська держава-велетень
Як і Росія, Казахстан частково знаходиться в Європі, а частково в Азії. Ця країна у 6,2 раза менша за Росію, але так само, як і вона, має багато кліматичних зон, бо значно більша за будь-яку іншу країну материка. Її можна назвати велетнем поряд з гігантом. Якщо вирушити в піший похід Казахстаном з півдня на схід, усього за 10 днів можна побачити майже всі кліматичні зони від пустель до льодовиків у горах. Безумовно, така нетипова ситуація мала вплив на історичний розвиток країни та на особливості життя населення.
Панорама Астани
Перше державне утворення існувало на території Казахстану ще у ІІІ – І ст. до н. е. Воно називалося Кангюй і об’єднувало кочові та осілі землеробські племена, що жили в районі нижньої та середньої течій однієї з найбільших середньоазійських річок Сирдар’ї. В ті часи ріка називалася Канга, звідси і назва племінного об’єднання. Потім цими землями володіли: у VI–VIII ст. Тюркський каганат, у IX–XII ст. держави тюркомовних племен огузів і династії Караханідів. У XI – на початку XIII ст. вона зазнала навали сельджуків, киданій, монголо-татар. Деякий час ці території перебували у складі Золотої Орди, а після її розпаду – Білої Орди та Моголістану. Нарешті наприкінці XV ст. утворилося Казахське ханство. Воно ділилося на об’єднання, котрі називалися жузами. У XVIII ст. Молодший і Середній жузи прийняли російське підданство. А в 60-ті роки ХІХ ст. до них приєднався і Старший жуз. Таким чином, до складу Російської імперії увійшли всі казахські землі. Вони одержали назву Киргизький край, бо казахів у той час називали сибірськими і уральськими киргизами.
Після