Примітки
1
Але не я… Я квиснути не стану…
Квиснути – хникати, скиглити. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
2
Щоб знали майбутні предтечі…
Предтеча – людина, яка підготувала умови для діяльності інших людей, попередник. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
3
…їх горе на утлі плечі…
Утлі – тут: неміцні, благенькі. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
4
У кісниках барвистих із райдуг веселих…
Кісники – стрічки для вплітання у косу. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
5
Плетуть родоводів в’язь…
В’язь – вид старовинного декоративного письма, у якому літери і слова зливаються в суцільний орнамент. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
6
В одного – прапрадід став лордом…
Лорд – англійський спадковий дворянський титул. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
7
Баньки уп’явши в минуле…
Баньки – очі. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
8
В нас Рюрика кров тече…
Рюрик – літописний князь, засновник правлячої у середньовічному Києві династії Рюриковичів. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
9
…цей наївний франк чи дуліб…
Франк – представник племені західних германців, які на початку нашої ери населяли територію у середній і нижній течії Рейну.
Дуліб – представник стародавнього східнослов’янського племені, що жило у верхів’ях річок Західний Буг і Прип’ять. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
10
…щоб узяти патент на хліб.
Патент – тут: документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
11
В меланхолійні вірші і пісні.
Меланхолійні – сумні, тужливі. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
12
Із своєю міркою Прокруст!
Прокруст – розбійник, що жив поблизу Афін. Він заманював подорожніх і клав їх на своє ліжко, коли люди були коротші за ліжко, Прокруст видовжував їх, а коли довші, відрубував їм ноги. Прокруста вбив Тесей, відрубавши йому ноги. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
13
Земля кричить. Шинкують кров’ю війни…
Шинкують – тут: впиваються. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
14
Нових Тимурів і Аттіл…
Тимур (Тамерлан) – середньоазійський державний діяч і полководець, який жив у XIV ст.
Аттіла – вождь гунів, володар найбільшої держави у Східній Європі, який жив у V ст. н. е. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
15
Гриміли залпи, і ятрились рани…
Ятритися – спричиняти біль, розворушувати рану. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
16
І вся планета ніби очманіла…
Очманіла – втратила здатність нормально мислити і діяти. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
17
Я тут колись бродив між лепехою…
Лепеха