Велика картина. Шон Керролл
У рамках цієї картини світ уперто відмовляється давати нам прямі відповіді на важливі питання про мету і сенс.
Проблема в тому, що ми ще ані до кінця не усвідомили, що цей перехід відбувся, ані повністю не усвідомили його далекосяжні наслідки. Ці питання добре відомі. За останні два століття Дарвін перевернув шкереберть наше уявлення про життя; навіжений герой Ніцше оплакав смерть Бога, екзистенціалісти шукали правдивість в абсурдності, та й сучасним атеїстам теж дозволили зайняти місце за столом у цьому товаристві. Та все ж багато хто вдає, ніби нічого не змінилося; дехто насолоджується новою будовою, добросердно вірячи, що коригування картини світу полягає лише в заміні декількох старих напучувань новими.
Правда в тому, що земля пішла у нас із-під ніг, і ми лише набираємося духу, щоб глянути вниз. На щастя, зависання в повітрі над прірвою не завжди завершується смертельним падінням. Із Койотом Вайлі нічого б не сталося, якби він спорядився одним із реактивних ранців фірми АКМЕ1. Тоді він міг би полетіти куди захоче. Тож час і нам братися майструвати поняттєві «ранці».
Яка ж фундаментальна природа реальності? Філософи відносять це питання до сфери онтології – учення про засадничу структуру світу, про компоненти та їхні взаємозв’язки, що в підсумку утворюють Усесвіт. Онтології можна протиставити епістемологію – учення про те, як ми здобуваємо знання про світ. Онтологія – галузь філософії, що досліджує природу реальності; ми також можемо говорити про «ту чи іншу» онтологію, посилаючись на її певну засадничу концепцію сутності природи.
Кількість підходів до онтології в сучасному світі просто приголомшує. Головне питання полягає в тому, чи існує реальність узагалі. Реаліст відповість: «Звісно, так»; але є ще ідеалісти, які вважають, що насправді існує лише Розум (з великої букви), а так званий реальний світ – лише послідовність думок усередині цього Розуму. Серед реалістів ми маємо моністів, що вважають світ однорідною речовиною, і дуалістів, що вірять у дві окремі субстанції (матерію і дух). Навіть люди, які погоджуються, що є лише один тип речей, можуть сперечатися, чи речі можуть набувати фундаментально різних властивостей (наприклад, ментальних чи фізичних). І навіть погляди тих, хто погоджується, що є лише один вид речей і що світ суто фізичне явище, можуть не збігатися щодо того, які аспекти цього світу «реальні», а які «ілюзорні». (Чи кольори справжні? А свідомість? А мораль?)
Вірите в Бога чи ні – себто теїст ви чи атеїст – це складова вашої онтології, а втім це далеко ще не все. Релігія – зовсім інша річ. Вона асоціюється з певними віруваннями, найчастіше з вірою в Бога, хоча визначення Бога можуть суттєво відрізнятися в різноманітних релігіях. Релігія також може бути культурною силою, сукупністю інститутів, способом життя, історичним спадком, набором обрядів і принципів. Це щось набагато більше і набагато заплутаніше за перелік доктрин. Як доповнення до релігії маємо гуманізм – набір вірувань і практик, не менш різноманітних і гнучких за релігійні.
Ширша
АКМЕ – вигадана торгова марка, що з’являлася в мультфільмах «Божевільні мелодії» («