Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
паршивою головою, та в тин лізе.
Зі свинячим писком, та в пшеничне тісто.
Зі свинячою мордою у бублишний ряд.
Нашому маляті, лиш слинку ковтати.
Хто ся з отрубами змішає, того свині з'їдять.
Циган тим не поган, що з панами їсть (жартують, як бідний встряне між багатих).
Як маєш кланятися лаптю, то ліпше поклонися чоботу.
Така честь, як на собаці лико.
Забули воли, як телятами були.
Коли на медведя мала гілка впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить.
Задніх пасе.
Все в споді – не наверха.
У великому судні, та на самому дні.
Як звали мене Грицьком, носив я гроші мішком: як стали звати «пане Григорій», то став як гриб голий.
– … а як став Григорій, то став і босий і голий.
Голова голові, а хвіст хвостові – не при вас мовлячи.
Сила
Силою не дають – силою відбирають.
Силою відбирають, а дати не дасиш.
Де розум не дістане, там сила добуває.
Чия воля, того й сила.
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
Чи рада, чи не рада, – гайда громада.
Скрипи, а йди.
Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
Як не даси з просьби, то даси з принуки; а чого просьба не докаже, то докажуть буки.
Коли не хочеш по-чеськи, то буде по-песьки (то виженем).
Хоч так, куме, сядь, хоч так сядь, та все сядь.
Хоч догори нехай скаче, не буде по його.
Як мисль, так мисль – таки буде Перемишль. (Старовинне галицьке місто над Сяном. Кажуть, що слова ці сказав цареві простий русин, як той добирав назву містові).
Гнись не гнись, а в голоблі становись.
Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом.
Хоч не рад, то мусиш.
Хоч сперечайся, хоч лайся.
Вийде ляше на наше.
Дяче, не буде іначе! Зайвого нічого не вигадуй.
Як не радь, а не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть.
Як Настя скаже, так і буде.
Кури на весілля не хочуть, та силою несуть.
Не рада коза на торг, та ведуть.
– … коза торгу, кури весіллю, та мусять.
Просили – не хотів, казали – мусів.
Поборов – та й випросив.
Або дай, або видеру.
Як скажуть, то й батька зв'яжуть.
Орудує ними, як чортяка грішними душами.
Нехай Бог скарає того, хто насідається на кого.
Силуваними очима не можна ся довго дивити.
Силуваним конем не наїздитись.
Силуваним волом не доробишся.
Силою криницю копати.
– … води не пити.
Силою води не докопаєшся.
Проти сили і віл не потягне.
Проти рожна не працювати.
І риба не пливе проти бистрої води.
Віз там мусить, де його коні тягнуть.
Проти гори піском не сипати.
Сила солому ломить.
Вода і камінь