Пер Ґінт. Генрик Ибсен

Пер Ґінт - Генрик Ибсен


Скачать книгу
й Інгрид не з вівці.

      Де вона йде, там і він

      Чимчикує, хоч бурчить.

      (Знову плаче)

      Піддобрить багатій дівці –

      Прастарий, селянський рід!

      Мав би ти олій в маківці,

      Не полетів би на спід.

      Пер Ґінт: (швидко)

      Ну, я йду і посватаю!

      Оза: Де?

      Пер Ґінт: У Гегштадті!

      Оза: Бідний Пер,

      Опізнивсь, паничу, трохи.

      Пер Ґінт: І чому ж?

      Оза: Дістанеш буків –

      Так, як дівки не дістав!

      Пер Ґінт: Ну!

      Оза: (хлипає) У той час, як ти по небі

      Уганявся на цапі,

      Мац Моен її посватав.

      Пер Ґінт: Що? Той Мац – страхополох?

      Оза: Так, вона іде за нього.

      Пер Ґінт: Підожди, нім я коняку

      Запряжу. (Повертається до виходу)

      Оза: Тут шкода слів –

      Завтра в них буде весілля!

      Пер Ґінт: Нині в ніч іще не пізно!

      Оза: От сховайся, як не хочеш,

      Щоб взяли тебе на сміх.

      Пер Ґінт: Ну! Мені дадуть дорогу!

      (Підстрибує сміючись)

      Через верх, бо шкода часу

      Коні в бричку запрягать.

      (Підстрибує. Підіймає Озу високо вгору)

      Оза: Кинь!

      Пер Ґінт: О, ні! На цій кульбаці

      Ти поїдеш на весілля!

      (Переходить потік)

      Оза: Милий Боже! Вітрогоне,

      Ми потонемо!

      Пер Ґінт: О, ні!

      Не для мене смерть в багні!

      Оза: Кому висіти – не втоне!

      (Хапає його за волосся)

      Потворе!

      Пер Ґінт: Сиди спокійно –

      Можеш впасти ненадійно.

      Оза: Осле!

      Пер Ґінт: Шкода язика!

      Мужчина сміється з того.

      Ну – тепер вода мілка.

      Оза: Не пусти!

      Пер Ґінт: Не бійсь нічого!

      Пер на цапа сів охляп.

      (Скаче)

      Ти є Пер, а я є цап!

      Оза: З ума зійду!

      Пер Ґінт: Ні! Лиш – скік,

      Ось за нами вже потік!

      (Виходить на берег)

      Слід би цапу заплатить,

      Що на сушу переніс.

      Оза: (б’є його по лиці)

      Ось тобі за перевіз!

      Пер Ґінт: Ой! Чиж варто вас возити?

      Оза: Кинь!

      Пер Ґінт: Ні, щойно на весіллю!

      Пустите язичок в рух –

      Скажете всім – так і так,

      Скажете, що Мац – дурак!

      Скажете, най кинуть жарти,

      Пер самої княжни вартий!

      Оза: О, цього ти певен будь!

      Каші я там навару –

      Всі твої брехні і штуки

      Мов олій підуть в гору!

      Пер Ґінт: Так?

      Оза: (лютуючи б’є ногами)

      Не скорше я змовчу,

      Аж тебе затравлять псами,

      Мов бродягу із села.

      Пер Ґінт: Коли так, то піду сам.

      Оза: Але й я найдуся там.

      Пер Ґінт: Не добігнеш там на час!

      Оза: Ні? Побачиш, я завзята,

      Люта, що гризла


Скачать книгу