Пер Ґінт. Генрик Ибсен
море, в пристань завертав,
Англійський принц на березі чекав,
Англійський цісар – зіступає з трону,
Бере із скрані золоту корону І каже…
Коваль:
(до інших людей, з якими він переходить із цього боку тину)
Глянь – Пер п’яний, мов свиня.
Пер Ґінт: (підіймається з бур’яну)
Я – цісар!..
Коваль: (нахиляється через тин і кепкує)
Встати ти не рад би? Що?
Пер Ґінт: Коваль! До чорта – що тобі потрібно?
Коваль: Люндівські танці ходять ще по костях!
Пер Ґінт: Іди до чорта! (підстрибує)
Коваль: Іду вже, йду, та хлопче
Скажи, де був ти тих шість тижнів довгих?
З чортами в горах накладав, чи що?
Пер Ґінт: Творив я там самі дива-дивенні.
Коваль: (моргає на других)
Почути раді.
Пер Ґінт: Ні. Це вам не вдасться.
Коваль: (через хвилину)
Ідеш у Гегштадт?
Пер Ґінт: Ні.
Коваль: Був час,
Що ти на дівку не дивився бісом.
Пер Ґінт: Мовчи, собако!
Коваль: (відступає назад) Що ж, ти не журися!
Як Інгрид дала гарбуза, то друга
Дасть може друге.
Ти ж син – Разма Ґінта!
Ходи-но з нами! Там дівок до ката,
Й удів там гарних найдеться без ліку!
Пер Ґінт: Підеш до чорта?
Коваль: Що ж, роби як хочеш.
Здоров! А дівку привітать від тебе?
(Ідуть геть, сміються і шепчуть поміж собою)
Пер Ґінт:
(Якийсь час дивиться їм услід; робить байдужий жест і відвертається)
Про мене, може Інгрид спать лягати
З ким тільки воля! Що мені до того?
(Оглядає себе)
Штани подерті, пірвані, брудні,
Коби так можна, де нових дістати!
(Стукає ногою)
Ножем різницьким вирізать би їм
Оте презирство, що мене ним мучать.
(Раптом роззирається)
Що ж знову? Наче хтось в кущах сміється,
До мами хочу…
(Іде, але раптово спиняється й прислухається до весільного гамору внизу)
Там уже гуляють.
(Стоїть і наслухує. Крок за кроком відступає, очі в нього блищать)
Ціле море дівчат – десять їх на одного,
Чорт бери, як кортить, але що мені з того?
Бідна мама десь там ще сидить на млині…
(Знову дивиться вниз, підстрибує і сміється)
Хлопці ідуть аркана,
Парубок, старець – шалів,
Гуртом смика не жаліє!
Що за солодка мана…
Раз ми родились на світ –
Раз доведеться вмирати!
Грають, то як не гуляти?
Нумо скачім через пліт!
(Одним стрибком перескакує тин і біжить дорогою вниз)
III. Картина
Обійстя в Гегштадті. На задньому плані хата, багато гостей. На толоці завзято гуляють. Музика сидить на столі. Кухар стоїть на порозі. По двору метушаться куховарки. Тут і там сидять старші люди й балакають.
Жінка: