Пер Ґінт. Генрик Ибсен
Балакай з дурнем!
(повертається до інших, жених біжить через двір)
Парубок: (вибігає з двору)
Агей, дівчата! Чимраз веселійте –
Іде Пер Ґінт!
Коваль: (що саме надійшов) А хто ж його просив?
Кухар: Ніхто (іде в хату).
Коваль: (до дівчат) Як прийде, то ви ні чичирк!
Дівчина: (до другої)
Прикиньмось, наче ми його й не знаєм!
Пер Ґінт: (входить розпалений, повен життя, стає серед двору і плеще в долоні)
Котра з вас краще всіх дівчат гуляє?
Дівчина: (до якої Пер підходить)
Я – ні.
Друга дівчина: (так само)
Я теж ні.
Третя: Я? Нізащо у світі.
Пер Ґінт: (до четвертої)
Ходи хоч ти, нім краща навинеться.
Дівчина: (відвертається)
Часу не маю.
Пер Ґінт: (до п’ятої) То хоч ти ходи!
Дівчина: (збирається йти)
Додому мушу…
Пер Ґінт: Як? Тепер до дому?
Коваль: (пів голосом до Пера)
А глянь, гуляв зі старим…
Пер Ґінт: (повертається до одного зі старших)
Гей, бадю!
Котра з дівчат свобідна ще?
Мужчина: Шукай!
Пер Ґінт раптом тихне; загуканий, стривожений дивиться на людей довкруж. Усі дивляться на нього, але ніхто не обзивається. Він наближується до другого гурту. Але, куди він не підійде, там розмова тихне, як тільки відвернеться – усі сміються йому вслід.
Пер Ґінт: (до себе)
Думки мов стріли, а слова мов змії
Печуть мене; очі палить це презирство!
Пригинцем іде повз тин. Сольвейга з малою Гельгою входять на подвір’я разом зі своїми батьками
Один мужчина: (до другого, поблизу Пер Ґінта)
Сторонські люди.
Другий: Ті, що там?
Перший: Із заходу.
Пер Ґінт: (заступає дорогу тим, що прийшли, показує на Сольвейгу й питається її батька)
Чи можна брати дочку твою гуляти?
Мужчина: (лагідним голосом)
Охоче, тільки мушу привітати,
Як звичай каже, господарів хати.
(Ідуть у хату)
Кухар: (подає Пер Ґінтові чарку)
Коли прийшов, то випий на здоров’я.
Пер Ґінт: (не перестаючи дивитися за новими гістьми)
Спасибіг, пити не прийшов. Спасибіг.
Кухар: (відходить. Пер Ґінт дивиться на хату й усміхається)
Така невинна, чиста, наче ангел!
А як вона спустила погляд вниз,
За плахту мами держучись, в руках
У неї бачу молитовник. Нуко,
Погляну зблизька!
(Хоче йти в хату)
Парубок: (виходить із кількома іншими з хати)
Гей, Пер! Додому йдеш і не гулявши?
Пер Ґінт: Не йду додому.
Парубок: Так чого ж тікаєш?
(Бере його за плечі, щоб повернути кругом)
Пер Ґінт: Іди до чорта!
Парубок: О, Коваля боїшся?
Пер Ґінт: Його боятись?
Парубок: