Небіжка для ляльки. Олексій Щуров
довгі, без рукавів або з рукавами, з вирізами, або без – було пошито заради однієї мети: підкреслити, що людина є їх невід’ємним додатком, якщо не власністю. Мадам Дізгайз, напевно, помітила, що відчула її клієнтка, та знову прошелестіла у відповідь:
– Я відчуваю ваш стан, тому не треба соромитися висловити свої думки. Зараз перед вами ті моделі, що виставляються на закритих показах для тих, хто не розуміє справжню цінність та мету мистецтва. Ви справді бажаєте, щоб сукня не володіла вами, а ви – нею?
Ґейдвіг стверджувально кивнула у відповідь.
– Тоді, – продовжила власниця салону, – я покажу вам дещо інше. Це справді пасуватиме вам, тільки забажайте цього.
Вона натиснула на одну з дерев’яних панелей і дизайнерський жах від’їхав на задній план. Замість нього з’явилися нові манекени, з сучасним вечірнім та діловим одягом. Ґейдвіг уважно роздивлялася сукні та костюми, проте при такому освітленні вона не могла уявити, як вона зможе виглядати у них. Маска поглянула на неї.
– Сміливіше, підходьте до одягу та вибирайте собі, що впаде у око. Довіртеся відчуттям та інстинктам, не розмірковуйте довго, бо розум не завжди гарний порадник, – лагідно відповіла майстриня.
Ґейдвіг повільно наблизилася до того одягу. Одразу ж їй сподобалася проста відкрита світло-зелена сукня, колір якої при зміні освітлювання поступово перетворювався на морський. Інші сукні також вражали простотою і водночас вишуканістю крою та кольорової гами – жодної темної плями або буденності, яку Ґейдвіг ненавиділа усіма фібрами. До того ж, майже усі вони були багатофункціональними. Мадам Дізгайз, мабуть, у глибині душі святкувала перемогу, але не показувала цього навіть ледве помітним рухом.
– Я би усе це придбала, – сказала нарешті Ґейдвіг, – проте не маю за що.
– Усе сплачено корпорацією, – прошелестіла маска. – Якщо ваша ласка, ми пройдемо до примірочної, бо не усі з цих суконь пасуватимуть до кольору очей або до фігури.
Проте виявилося, що усі сукні, які Ґейдвіг обрала, були ідеальними, і зараз дівчину неможливо було відтягти від дзеркала, біля якого вона могла б зараз стояти годинами та милуватися новим придбанням. Нарешті на ній залишилося плаття абрикосового кольору зі світло-коричневими смугами. До нього додавалися темно-коричневі черевики на підборах та сумочка на жовтому ланцюжку. Маска тільки похитала головою.
– Волосся дуже закоротко підстрижено. Його треба відростити до плечей, можна нижче. Тоді ви будете виглядати по-справжньому жіночо, а не дешевою пластмасовою лялькою у вишуканому наряді. Зараз можу відрекомендувати вам ось цей набір.
Мадам Дізгайз прошелестіла до шафи та дістала з полиці декілька манекенів з перуками. Ґейдвіг кинула на них погляд, сповнений нерозуміння.
– Треба одягти, треба примірити, моя мила, – знову шелестів голос мадам. Здавалося, що розмовляє не людина, а шелест сухого листя або паперу. – Жіночність іноді потребує деяких втручань зовні. Корисних, але безболісних та нешкідливих.
Вона натягнула на голову Ґейдвіг першу ліпшу перуку