Військо Української революції 1917–1921 років. Євген Пінак
відмову від кокарди, встановленої за Гетьмана, на користь червоної розетки. Проте на практиці металева кокарда з Тризубом носилася на тлі червоної розетки.
14 грудня 1918 р. війська Осадного корпусу нарешті зайняли Київ[200].
Першими до столиці увійшли частини Дніпровської дивізії[201]. Безперечно, саме її насамперед мав на увазі більшовик М. Майоров, згадуючи у своїх нарисах вступ до Києва «петлюрівської армії»: «Це була одна суцільна селянська маса, до 50.000 чоловік, з червоними прапорами.
Що вразило всіх – це відсутність жовто-блакитних прапорів. Ця армія являла довгу череду червоних прапорів з різними написами: „За владу Рад“, „За радянську Владу“ і т. д. Настрій був явно більшовицький»[202].
Російський офіцер Р. Гуль, який брав участь в обороні Києва від повстанських військ і, після взяття ними міста, разом з сотнями інших офіцерів перебував як полонений у приміщенні Педагогічного музею, залишив згадки про носіння солдатами Чорноморського коша червоних бантів на папахах і шинелях[203].
Таким чином, на грудень 1918 р. червоний колір сприймався сучасниками як головний символ Армії УНР. Не дивно, що першим знаком розрізнення республіканського війська стала червона розетка. Проте червоний колір був домінантним у державній та військовій символіці радянської Росії, з якою невдовзі розпочалася війна.
Поряд з реорганізацією армії вище військове керівництво, природно, не могло обминути увагою питання однострою і знаків розрізнення. Наказом Головної Управи Війська УНР (ГУВ УНР) від 8 січня 1919 р. ч. 28 для старшин, урядовців та козаків Армії УНР встановлювалася нова уніформа: звичайна похідна і парадна [документ № 3-2-1][204]. Звичайну похідну уніформу було розроблено за зразком 1-ї Козачої стрілецької дивізії: жупан зі стоячим коміром і шаровари-бриджі «сивого» сукна, сіра барашкова шапка з кокардою та шликом, обшитим брузументом, чорні чоботи. Парадну уніформу складали «синій жупан історичний», обшитий срібним брузументом, широкі червоні шаровари, чорна барашкова шапка з сукняною вставкою, білим султаном та кокардою, чорні чоботи[205].
Кокарда за наказом Війську УНР від 26 січня 1919 р. ч. 31. З колекції В. Подгорного
Опису кокарди наказ ГУВ УНР від 8 січня 1919 р. ч. 28 не містив. Рід зброї визначався на звичайній похідній формі кольором петлиць жупана 2 вершка завдовжки, кантів на жупані і шароварах та шлика; на парадній – кольором петлиць, кутових клапанів на рукавах жупана, пояса, сукняної вставки на шапці[206]. Система кольорів родів зброї у значно спрощеному вигляді повторювала ту, яка існувала в Українській армії. При цьому краповий колір, який, згідно з наказом ВО від 16 червня 1918 р. ч. 221, належав Штабу Ясновельможного Пана Гетьмана, став позначати штаби та всі головні управління; власний колір отримали ветеринари.
На петлицях жупана комбінаціями стрічок різної ширини та зірок позначалися «ранги по посадам»
ЦДАВО України. – Ф. 1075. – Оп. 2. – Спр. 2. – Арк. 19–19 зв.
Там само. – Арк. 19.
Там само. – Арк. 19–19 зв.