Жінка у вікні. Е. Дж. Фінн
вклинитись.
доктор_тут: Привіт! Ви новенька на цьому форумі?
БабуняЛіззі: Саме так!
доктор_тут: Сподіваюсь, ДискоМайкі гостинно вас зустрів.
БабуняЛіззі: Так, звичайно!
доктор_тут: Чим можу допомогти?
БабуняЛіззі: Ну, думаю, із шоколадом ви мені допомогти не зможете, я боюся!
Вона така перезбуджена чи нервується? Я чекаю.
БабуняЛіззі: Справа в тому…
БабуняЛіззі: І мені не хочеться про це говорити…
Барабанні дрібушки…
БабуняЛіззі: Я не можу вийти з дому вже цілий місяць.
БабуняЛіззі: І саме в ЦЬОМУ проблема!
доктор_тут: Мені шкода це чути. Можна називати вас Ліззі?
БабуняЛіззі: Еге ж.
БабуняЛіззі: Я живу в Монтані. По-перше, я бабуся, а по-друге, вчителька мистецтва!
До цього ми ще дійдемо, та поки що:
доктор_тут: Ліззі, з вами траплялося щось незвичайне місяць тому? Пауза.
БабуняЛіззі: Помер мій чоловік. доктор_тут: Розумію. Як його звали?
БабуняЛіззі: Річард.
доктор_тут: Мені дуже шкода, Ліззі. Так звали мого батька також.
БабуняЛіззі: Ваш батько помер?
доктор_тут: Вони з мамою померли 4 роки тому. У неї був рак, а потім, через 5 місяців, у нього стався інсульт. Та я завжди вірила, що найкращих людей звуть Річардами.
БабуняЛіззі: Як і Ніксона!!![110]
Добре; з’являється взаєморозуміння.
доктор_тут: Скільки років ви були в шлюбі?
БабуняЛіззі: Сорок сім років.
БабуняЛіззі: Ми познайомилися на роботі. КОХАННЯ З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ, МІЖ ІНШИМ!
БабуняЛіззі: Він викладав хімію. Я викладала мистецтво. Протилежності притягуються!
доктор_тут: Вражаюче! У вас є діти?
БабуняЛіззі: У мене двоє синів та троє онуків.
доктор_тут: Ціла купа хлопчаків.
БабуняЛіззі: І не кажіть!
БабуняЛіззі: Скільки я всього надивилася!
БабуняЛіззі: А скільки нанюхалася!
Я відзначаю її тон, жвавий та наголошено оптимістичний; вивчаю мову, неформальну, але впевнену, ретельну пунктуацію, нечасті помилки. Вона розумна, товариська. І педантична – вона прописує літерами числа, не використовує скорочень, хоча, можливо, це вікова особливість. Що б там не було, вона одна з дорослих, з якими я можу працювати.
БабуняЛіззі: А ВИ – хлопець, між іншим?
БабуняЛіззі: Вибачте, якщо так, просто дівчата також бувають лікарями! Навіть тут, у Монтані!
Я усміхаюся. Вона мені подобається.
доктор_тут: Я й справді докторка.
БабуняЛіззі: Чудово! Побільше б таких!
доктор_тут: Скажіть, Ліззі, що відбулося від часу смерті Річарда?
І вона розповідає. Оповіла, як після закінчення похорону їй було страшно вивести присутніх за двері; оповіла, що потім здавалося, «ніби зовнішній світ намагається проникнути в мій дім», тому вона затягнула
Річард Ніксон – 37-й президент США (1969–1974).