Михайло Драй-Хмара. Отсутствует
у акад. Шахматова, проф. П. Лаврова, проф. І. Бодуена де Куртене, проф. Л. Щерби та ін[ших], студіюючи кашубську мову та рез’янські говірки. В Петербурзькому університеті я слухав лекції сербського професора Беліча. Літом 1917 p. до 1918-го викладав лекції по іст[орії] українського письменства на вчительських курсах в Кам’янці, Гайсині та Ольгополі. В 1918 р. був обраний на катедру слов’янських мов та письменства в Кам’янецькому університеті, де працюю до цього часу. Праці:
1) Інтермедії по списку Поґодіна 18 в. – (див. «Отчет проф. В. Перетца о поездке ист[орико]-фил[ологического] [семинария] в Петербург»).
2) Ізмарагд та його київські списки (див. – В. Перетц. «Историко-филолог[ический] семинарий (первое пятилетие)»).
3) Марґаріт та його редакції.
4) «Razgovor ugodni naroda slovinskoga» Андрія Качича- Міошича (праця, за яку іст[орично]-філолог[ічний] фак[ультет] Київ[ського] ун[іверситету] дав мені золоту медаль і яку призначив до друку в «Университетских Известиях».
5) Говірка с. Малих Канівців Золотон[іського] пов[іту] на Полтавщині.
6) Качич-Міошич і його роля в історії сербо-хорватського письменства («Записки Кам’ян[ець]-Под[ільського] унів[ерсите]ту», т. II).
М. Драй-Хмара
14 вересня 1929 р.
Curriculum vitae
Народився р[оку] 1889 в с. Малих Канівцях Чорноб[аївського] р[айону] на Шевченківщині. Син селянина. Учився спочатку в сільській, а потім у міській повітовій школі. Р[оку] 1906 вступив, як стипендіат, до Колегії П. Галагана, де вчився протягом чотирьох років. Закінчивши Колегію, подався на історично-філологічний факультет Київського університету, який закінчив р[оку] 1915.
Бувши студентом, чотири роки працював у «Семинарии рус[ской] фил[ологии]» акад[еміка] Перетца, де зачитав три реферати (див. «Сем[инарий] рус[ской] филологии]». К., 1912, стор. 31). Р[оку] 1913 був відряджений за кордон для наукової праці в бібліотеках Загреба, Београда та Будапешта. Наслідком цього була моя робота «Razgovor ugodni Kačića-Miošićа», за яку Історично-філологічний факультет Київського університету нагородив мене золотою медаллю.
Р[оку] 1915 я був залишений при Університеті, щоб готуватися до професорського звання. Бувши професорським стипендіатом, працював у Петрограді під керівництвом акад[еміка] Шахматова та проф[есора] Бодуена де Куртене. Повернувшися р[оку] 1917 на Україну, читав лекції з української літератури на учительських курсах у Кам’янці[-Подільському], Ольгополі та Гайсині. Р[оку] 1918 мене обрано на катедру слов’янознавства при Кам[’янець]-Под[ільському] університеті, де я пробув аж до 1923 р. Протягом п’ятьох років я там зачитав такі курси: історія польської мови та літератури, історія чеської мови та літератури, історія сербської мови та літератури, історія болгарської мови та літератури, стародавня слов’янська мова, слов’янознавство, історія української мови тощо. Р[оку] 1920 я був за редактора «Записок Кам[’янець]-Под[ільського] університету», а р[оку] 1921—[19]22 – за декана факультету соц[іально-] гум[анітарних] наук. Р[оку] 1923, коли при Кам[’янець]-Под[ільському] ІНО була відкрита науково-дослідча катедра історії та економіки Поділля, я брав участь у роботі цієї катедри, керуючи секцією мови та літератури.
Бажаючи