Гендерне тяжіння: виклики та рішення. Катерина Левченко
суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а5вторка, диза5йнерка, дире5кторка, реда5кторка, співа5чка, студе5нтка, фігури5стка та ін. Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста5льниця, набі5рниця, пора5дниця та -ень: учени5ця. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ень: кравчи5ня, плавчи5ня, продавчи5ня, на приголосний: майстри5ня, філологи5ня; бойки5ня, лемки5ня. Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе5са, патроне5са, поете5са».
За словами Олени Масалітиної, радниці Міністра освіти і науки України, яка багато зробила та продовжує роботу з адвокації застосування фемінітивів, «це історичний момент – офіційний документ нарешті зафіксував питому рису української мови, яка з різних причин кілька десятиліть витіснялася з мовної картини світу! Сподіваюся, це лише перший крок на шляху подолання українською мовою андроцентризму!»1
Вживати фемінітиви важливо ще й тому, що під час гібридних війн, а саме в такій ситуації зараз перебуває Україна, «символічні компоненти виходять на перший план і починають відігравати ледве не вирішальну роль. А носіями передачі смислів є вербальні засоби (слова, словосполучення, тексти) та невербальні реалізатори (візуальні, звукові тощо)»2.
Тож сміливіше збагачуймо нашу мову та наше суспільне буття фемінітивами!
Адже так, мовники та мовниці?!
Саме так, громадянки та громадяни!
Згадування імен і прізвищ
Все, чим я займалася в своєму житті, я робила спільно з колежанками та колегами, партнерами, друзями, однодумцями та ін. І тому всюди, де була можливість навести їхні імена, я це робила. Насправді людей, які залишили слід у моїй біографії та в моєму серці, набагато більше. Тому прошу вибачення в усіх, хто не знайде себе на цих сторінках. Я вас не забула. Я вдячна кожному і кожній, з ким працювала та працюю. Будуть ще нові книжки!
Нарешті залишилося згадати ще про таке.
Раптом у когось виникне запитання: коли я писала цю книгу?
Графік роботи маю напружений, тому відволікатися від роботи з документами, важливих зустрічей, нарад, аналітичної роботи чи підготовки виступів для творчого задоволення – розкіш, якої не можу зараз собі дозволити.
Багато нотаток писала в різні роки, але вони виявилися й досі актуальними, тому зібрала їх докупи.
Щось записувала в дорозі. У потязі, в літаку чи машині. Просто вмикала запис у телефоні і сама собі давала інтерв’ю. Розмови зберігалися, і принагідно я їх використовувала.
Але загалом так уже склалося в моєму житті, що найважливіші та найскладніші речі – докторську дисертацію та монографії – я писала ночами, вклавши спати тоді ще маленьку Оленку. Тож жартома називаю їх (російською мовою) не «научными», а «ночными».
Так і зараз: нічна тиша та можливість зосередитися на цікавому були моїми гарними помічницями!
Розділ 1. Про жіночий рух та права жінок
Як
https://www.facebook.com/masalitina.olena/posts/2434390696626716?comment_id=24382743962383465
Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця: монографія. – К.: НА СБ України, 2018. – с. 15