Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
ти скажеш щось нове?
Вони для того надто глупі.
Ось чуєш, вже один іде!
Ф а у с т
Я не прийматиму нікого.
М е ф і с т о ф е л ь
Та бідний хлопець довго жде,
Невже ж і піде без нічого?
Стривай, цей плащ і шапочка оця
Мені якраз, здається, до лиця.
(Перевдягається).
На мене сміло покладайся,
Я хлопчику скажу два-три слівця,
А ти іди в дорогу вже ладнайся.
Фауст виходить.
М е ф і с т о ф е л ь
(у Фаустовій довгій одежі)
Зневаж лиш розум і знання —
Найвище людське надбання;
Хай дух олжі тебе охмарить,
Дивами злудними обмарить, —
Тоді робота нам легка…
Йому діставсь на долю дух бентежний,
Що мчить усе вперед, усе чогось шука,
Рвучись кудись в простір безмежний,
Од втіх земних він утіка.
Втягну ж його в життя розпусне,
У світ нікчемностей липкий,
Хай б'ється, борсається, грузне,
Нехай в ненаситі своїй
Жаждивими устами дарма ловить
Примарну їжу і пиття, —
Коли б і не вдалось мені його підмовить,
То він би й сам пропав без вороття.
Увіходить у ч е н ь.
У ч е н ь
У цьому місті я новак,
Сюди осміливсь завітати,
Щоб мужа вченого пізнати,
Якого тут шанує всяк.
М е ф і с т о ф е л ь
Вельми вдячний вам за цюю честь,
Та таких, як я, немало єсть.
Ви що, уже взялися за науку?
У ч е н ь
О, прийміть мене під вашу руку!
Я з щирим серцем сюди прийшов,
Є й грошенята, і свіжа кров.
Довго мене не пускала мати,
Та дуже хочу мудрість пізнати.
М е ф і с т о ф е л ь
Тоді на місці ви якраз.
У ч е н ь
Признатись, сумно якось у вас:
Усі ці мури, всі ці зали
Мені до серця не припали.
Мов нежива оселя ця —
Ані зелá, ні деревця,
А як за парту я сідаю —
І слух, і зір, і ум втрачаю.
М е ф і с т о ф е л ь
Та тут у звичці діло все.
І немовля спочатку теж
Не дуже радо груди ссе,
А опісля – не одірвéш.
Отак і вам – науки груди
Щодня смачніше ссати буде.
У ч е н ь
Радніший я до тих грудей допасти,
Але ж навчіть, як шлях до них прокласти?
М е ф і с т о ф е л ь
Та ви скажіть мені вперед,
Який ви обрали факультет?
У ч е н ь
Я хочу справді вченим стати,
Усе знання умом обняти,
Пізнать життя землі і неба
І всіх речей збагнути суть.
М е ф і с т о ф е л ь
Ви стали враз на вірну путь;
Лиш розважатися не