Улюблена українська читанка. Хрестоматія для позакласного та сімейного читання. 1-4 класи. Отсутствует
баба з дідом:
– Відколи я віддалася за тебе, то все бідуєм і бідуєм. І все через тебе.
Мав дід трохи грошей, і взяв він собі за ті гроші гектар поля на рік. І посіяв на тім полі пшеницю.
Ходить дід у поле, дивиться – файна пшениця росте. Каже дід бабі:
– Добре нам тепер буде, будемо мати свій хліб.
Прийшов він раз на поле, подивився – пшеницю вже можна жати. Нагострив дід серпи, завтра підуть з бабою жати. А вночі знялася буря з градом і град побив дідові всю пшеницю. Приходить дід з поля і каже:
– Бабо, побив град нашу пшеницю.
А баба ще гірше свариться з дідом:
– Треба було жати вчора, треба було позавчора!
Набридло це дідові, покинув він бабу й пішов. Ішов, скільки йшов, і зайшов у ліс. І забачив у лісі хатку. Заходить у хатку, а там якась баба. Привітався він, а баба й питає:
– Куди, чоловіче добрий, ідеш?
А він і розказує, що баба свариться з ним за пшеницю.
– Виросла нам файна пшениця, а вночі знялася буря з градом і побила всю.
– І в людей побив град?
– Ні, лиш мій гектар побив.
Баба й каже:
– Мої сини – Вітри. Котрийсь із них зробив це. Прийдуть додому, спитаю їх.
Приходить старший син, баба питає його, а він каже:
– Ні, я в тій стороні не був.
Приходить другий син, питає стара і його. І другий каже, що не був у тій стороні. Приходить третій. Мати спитала його, а він засміявся та й каже:
– Так, це я зробив. Але я тобі, діду, допоможу. На оцю скатерку. Як простелиш її, то що схочеш тобі буде. І їсти, і пити – всього доволі.
Дід узяв скатерку й пішов.
За день він додому не дійшов. Довелося ночувати у корчмі. А корчмар каже йому:
– Діду, це корчма, тут усе дають лиш за гроші. Це не те, що у вуйка якогось переночувати й повечеряти задурно.
– Мені нічого не треба, у мене все є, – каже дід.
Та бере застеляє стіл скатеркою, і з’явилося на тій скатерці їсти й пити, що хочеш. Сів із дідом і корчмар за стіл, сіла й корчмарева жінка. Наїлися, напилися. А корчмар усе старається напоїти діда.
Напився дід і лягає спати. А корчмар зняв чарівну скатерку зі столу, заховав її, а на стіл поклав іншу. Устав дід рано, взяв скатерку й пішов додому.
Баба забачила діда й знов свариться з ним. А дід їй каже:
– Мовчи, бабо, тепер ми заживем.
І простелив дід скатерку. А на скатерці нічого нема.
Баба ще гірше свариться:
– То ти ще й обманюєш мене?!
Думає дід: «Що ж це зробилося зі скатеркою? То, мабуть, Вітер обдурив мене». І пішов дід знову до Вітра.
А Вітер каже:
– Діду, як ти загубив мою скатерку, то дам тобі гаманець. Будеш мати з нього грошей стільки, скільки схочеш. Лиш спорожниш його, а він уже знов повний.
Дід узяв того гаманця і пішов додому.
За день дід не міг дійти додому й знов зайшов до корчмаря. Той зустрів його як старого знайомого. Посадив діда за стіл, п’ють, їдять. Корчмар і запитує:
– Покажіть, діду, ще якісь чудеса. Що у вас є цікавого?
А дід