Гендерне тяжіння: виклики та рішення. Катерина Левченко
України!
«Ла Страда» зростала і розвивалася разом з українським суспільством. З вірою у справедливість ми були активними учасницями Майданів і у 2004—2005, і у 2013—2014 роках. Відкрита до всього нового, прагнучи поліпшити життя суспільства, організація виступала проти дискримінації та несправедливості у різних їх проявах, набувала досвіду та знань.
Активну громадянську позицію відстоювали і у 2010—2013 роках, хоча в той час чимало громадських організацій згортали свою роботу. Я і мої колежанки подавали судові позови проти тодішніх керманичів держави. Судилися з Кабміном та МВС. За підтримку заарештованого Юрія Луценка пережили прокурорську перевірку. А потім й інші «перевірки».
Вистояли. Зміцніли. Здобули авторитет.
Нині основні сфери діяльності «Ла Страда» – це протидія торгівлі людьми; запобігання ґендерно зумовленому насильству, зокрема домашньому; сприяння дотриманню прав жінок та ґендерної рівності, протидія дискримінації; захист прав дітей.
Напрями роботи формуємо такі: вдосконалення законодавства і нормативно-правової бази; впровадження міжнародних стандартів прав людини в національну практику; розвиток громадянського суспільства; проведення досліджень, моніторингу та експертизи державної політики; підготовка та підвищення кваліфікації фахівців; надання соціальної, правової та психологічної допомоги постраждалим від різних форм насильства; здійснення освітньої, просвітницької та інформаційної роботи; підготовка освітніх та методичних матеріалів; впровадження медіації в навчальних закладах і громадах; підвищення обізнаності громадян із питань, які належать до компетенції організації; міжнародна діяльність.
Ну, і ще трохи «офіційної» інформації про «Ла Страда-Україна». Вона забезпечує діяльність Національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (з 1997 року); Національної дитячої «гарячої» лінії (з 2006 року); Національної тренерської мережі (з 2000 року); Національної медіаторської мережі (з 2014 року); Тренінгового центру (з 2014 року); Ґендерного дискусійного клубу (з 2015 року); Моніторингової групи з протидії торгівлі людьми (з 2011 року).
Чимало!
І можна довго перераховувати все, що було зроблено, чого досягли за роки нашої роботи. Але обсяг книги обмежує, а хочеться ще багато про що поговорити. Назву лише ті речі, які вважаю нашими найголовнішими здобутками.
Визнання проблеми торгівлі людьми на національному рівні та формування політики протидії – криміналізація торгівлі людьми.
Розвиток законодавства та ухвалення окремого Закону «Про протидію торгівлі людьми».
Прийняття державних програм, формування інституцій, підготовка кадрів.
Визнання проблеми домашнього насильства не приватною справою особи чи сім’ї, а порушенням прав людини, насамперед жінок та дітей. Розвиток законодавства з протидії насильству.
Досягнення відчутного прогресу в розумінні важливості дотримання