Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
ходак, як чобіт.
За багатим не тягнись.
Бодай ніхто не діждав з багатими знатись.
Слабий з дужим не борись, а голий з багатим не дружись.
Тому і світ великий, кому хліб даремний.
Багатому не дідько діється, що біжить за возом та гріється.
Багатому дідько дитину колише.
Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не знайде.
– … а бідному і няньки чорт не дасть.
– … а бідному і нянька не хоче.
Багатому і чорт яйце несе.
Багатому і чорт гроші носить.
За багачем, сам чорт з калачем.
Добре багатому красти, а старому брехати.
Багатого хвалять.
– … ще і як хвалять.
Коли ж гроші говорять, то всі мусять губки постулювати.
Багатому дурневі місце дадуть.
Дурень багатий, так і слово його в лад.
Дурня багатого всі величають.
Хоч в голові пусто, аби грошей густо.
З грішми дурня-невігласа почитують.
Що багатий, а що дурний: що захоче, те й зробить.
Багач рідко в гаразді живе.
Грошей багато (у світі), а щастя мало.
Що ті гроші, як чортма нічого в голові.
Що з тих кубків, які повні сліз.
Багачі не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять калачі.
Багачі їдять калачі, але вони не сплять удень, а мало вночі.
– … калачі, не сплять ні вдень, ні вночі: а бідний борщу глибне, та й удень засне.
Нащо мені теє срібло, коли жить не добре.
На чорта та худоба, як жить неподоба.
Нащо й худоба, коли жить невподоба.
За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
Гроші – набута річ.
Гроші то і роблять біду на світі.
Гроші – слина.
І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.
Срібло-золото тягне чоловіка в болото.
Набрався чорт багатих, то убогих кидає.
Хто много має – той прагне більше.
Щоб то й було, якби були всі багаті! То б і Бога забули.
Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє.
Щастя дочасне, а злидні довічні.
Багатство дочасне, а бідність довіку.
Багатий дрібно крає.
В добрі ся не знає і о біднім не гадає.
Убогому поле взяв, а багатому дав.
Нащо здорову голову під Євангелію класти.
Нащо в криницю воду лляти! – … коли вона і так повна!
Нащо в море воду лити, коли море повне!
В ліс дров не возять.
Хто в пір'я поростає, най на бідного пам'ятає.
Одно збирай, а друге давай.
В голови не положиш (добра, як вмреш).
Неси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти.
Побий того, Боже, в кого багацько грошей.
Як летіла ворона догори, то й кракала; а як на діл, то й крила опустила.
Багач, а свиня по смерті скотина.
Убогий
А що ж ми зробимо, що убогі: Бог