Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
батькові перед смертю.
Згоріла хижка, згоріла книжка – нічим ворожити (кажуть (більше жартома), як невдача і більше нічим орудувати).
Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (жарт над невдачею).
Спасся, як медвідь.
Лизнув пальцем меду.
Пішов без підошов (замотався, не випрохав).
Хлеснула біля Иорданки (невдача).
Вліз межи молот і ковадло.
По бороді текло, а в рот не попало.
– … в роті не було.
– … а в роті сухо було.
Так доробився, як сіль на окропі.
Щастя йому з рук вилетіло, як птиця із сіті.
Опарився, як муха на окропі.
Ускочив по самі вуха.
Докотився до самого краю.
Хотіла баба видри, та насилу сама видралась.
– … вирви, та насилу сама вирвалась.
Сиділа дівка та й висиділа дідька.
Плив, плив, та на березі й утонув.
Переплив море, та й при березі утопився.
Ловили, ловили, та й пімали сома. Чхали, чхали та у степу й ночували (не доїхали).
Ось ліз-ліз, та й урвався: чи не було ручок, щоб держався!
Ліз, ліз та й ввірвався.
Увірвався бас.
Урвалася нитка.
Уже йому увірвалось.
Урвалося личко.
Увірвався лик.
Запобіг лиха.
Маком сів (нема ходу).
Сів, як на леду.
Підкосило, як косою.
Як різаком відрізало.
– … урізав.
– … і як руками відняв.
Минулась котові масничка.
Запала й тому клямка.
Вже по всему, вже клямка запала.
Нема тієї курочки, що несла золоті яєчка.
«Гопки, рижа!», а в рижої і духу нема. Надав мені нечистий (або: надала мені нечиста мати) вмішатись у це діло.
Перед смертю не нажитися (а в школах додають: «перед екзаменом не навчитися).
Перевівсь ні на се, ні на те.
Звівся нінащо.
Перевівся нінащо.
З'їхав нінащо.
Лишився, як на билині.
Оббився як билина (обсікся, нічого нема).
Були і в кози роги, та притерті.
Розтеклось усе добро, як слина по воді.
Усе розплилось (добро).
Що було, то з вітром по воді потекло.
Перевівся на циганський пшик.
Душа в тілі, а сорочку воші з'їли.
Воші сало з'їли, а гниди на посаллю сіли.
Їли воші, а тепер і гниди стали.
– … ато вже бачим, пішли і гниди.
Терпи душа в тілі, а сорочку воші з'їли.
Бувши конем, та стать волом.
Був волом, та став козлом.
То був волом, а тепер не хочеш зістатись конем.
Був колись горіх, а тепер свистун.
Був ти лісничим, а тепер нічим.
Зійшов ні в честь, ні в славу.
Ні вів, ні впив, а дрантям світить.
Бувши та не бути, мавши та не мати.
Пропав
Пропав,