Почувайся добре. Нова терапія настрою. Дэвид Д. Бернс
які вводять вас в оману, коли засмучуєтеся. Водночас у вас буде можливість переосмислити деякі основні цінності та переконання, які роблять вас вразливими перед деструктивними коливаннями настрою. Я докладно окреслив усі потрібні кроки. Зміна нелогічних сценаріїв мислення справить істотний вплив на ваш настрій і підвищить здатність жити плідно. Тож ходімо далі – погляньмо, як можна розв’язати ваші проблеми.
Частина ІІ. Практичне застосування
Розділ 4. Почніть із самооцінки
Перебуваючи в депресії, ви неодмінно вважаєте себе нікчемою. Що глибша депресія – то гостріше це почуття. Ви не самотні. Унаслідок опитування доктора Аарона Бека з’ясовано, що понад вісімдесят відсотків пацієнтів із депресією не подобаються собі7. Крім того, доктор Бек виявив: пацієнти з депресією вважають, що в них немає рис, які вони цінують найбільше, зокрема інтелекту, успішності, привабливості, здоров’я та сили. За його словами, уявлення депресивної людини про себе можна описати чотирма словами: розчавлений, нездарний, спустошений, знедолений.
Майже всі негативні емоційні реакції псують нам життя лише через низьку самооцінку. Погана самооцінка – це неначе збільшувальне скло, яке може перетворити дріб’язкову помилку чи недосконалість на величезний символ особистої поразки. Наприклад, Ерік, юрист-першокурсник, відчуває паніку на заняттях: «Коли мене викличуть, я, мабуть, облажаюся». Хоча Еріків страх «облажатися» переважав у його думках, моя розмова з хлопцем виявила, що справжньою причиною проблеми було почуття власної нездарності:
ДЕВІД: Припустімо, ви таки облажалися на заняттях. Чому це могло б вас сильно засмутити? Що в цьому такого трагічного?
ЕРІК: Тоді я здаватимуся для всіх дурнем.
ДЕВІД: Припустімо, усі вважають вас дурнем. Чому це має засмутити?
ЕРІК: Тоді всі дивитимуться на мене зневажливо.
ДЕВІД: Припустімо, на вас дивляться зневажливо. Що тоді?
ЕРІК: Тоді я почуватимусь жалюгідним.
ДЕВІД: Чому? Чому ви маєте почуватися жалюгідним, якщо інші дивитимуться на вас зневажливо?
ЕРІК: Ну, це означало б, що я – нічого не варта людина. До того ж це може зруйнувати мою кар’єру. У мене будуть погані оцінки, і, може, я не стану юристом.
ДЕВІД: Припустімо, ви не стали юристом. Припустімо – просто щоб це обговорити, – що вас виключили за неуспішність. Чому це має так засмутити?
ЕРІК: Це означатиме, що мені не вдалося те, чого я прагнув усе життя.
ДЕВІД: А це що для вас означало б?
ЕРІК: Життя спорожніло б. Це означало б, що я – невдаха. Це означало б, що я нікчема.
У цій короткій розмові Ерік показав, що вважає жахливими несхвалення, помилки або невдачі. Він переконаний, що коли одна людина кине на нього зневажливий погляд, то й усі так дивитимуться. Ніби слово «НЕЗДАРА» раптом з’явиться на його лобі, тож усі бачитимуть цей напис. В Еріка, здавалося, не було почуття власної гідності, яке не залежало б від схвалення