Звичаї нашого народу. Олекса Воропай

Звичаї нашого народу - Олекса Воропай


Скачать книгу
«галаганівський» список, що був записаний у селі Сокиренцях у 1770 році від київських бурсаків; але збереглася лише копія, а про оригінал нічого не відомо.[86]

      З XIX-го століття ми маємо вже трохи більше текстів вертепних драм. Найкращий з них – це вертеп Миколи Маркевича, що був виданий у Києві в 1860 році. Далі назвемо текст Славутинського вертепу запису В. Мошкова року 1897, Батуринський вертеп запису Ю. Жалковського року 1899 та вертеп Чалого, що був надрукований у 1889 році.[87]

      З XX-го століття ми поки що маємо Житомирський вертеп запису Василя Кравченка року 1927, Славутинський вертеп запису В. Пруса року 1928 та Хорольський вертеп, що теж записаний у 1928 році.

      Розуміється, що це не всі існуючі тексти вертепів. Текстів вертепних драм є ще багато, але ми про них нічого не знаємо. Наше завдання – завдання всіх, кому дорога українська народня творчість та українська минувшина, хто любить і цінить традиції нашого народу, розпитувати людей та розшукувати в стародруках ще невідомі чи маловідомі тексти наших староукраїнських різдвяних вертепів.

Будова українського вертепу

      Етнограф Микола Маркевич, якого ми вже згадували, докладно описав вертеп другої половини ХІХ-го століття. Подаємо цей опис у власному перекладі:

      «Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеем. На нижньому поверсі трон царя Ірода; долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикріплено до дроту; під долівкою є кінець цього дроту; за цей кінець, придержуючи ляльку, вертепник вводить її в двері і водить у напрямку, який для неї необхідний. Розмова від імени ляльок відбувається поміж дячками, співаками і бурсаками то пискливим голосом, то басом – відповідно до потреби. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі».[88]

      Що ж до тексту вертепної драми, то це – цікаве поєднання книжних елементів з елементами народними. Вертепна драма складається з двох частин: різдвяної драми і механічно приєднаної до неї сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, що іноді зветься «святою», – більш-менш стійка, а друга, народня змінюється в залежності від місцевих умов, історичного періоду та від здібностей самого вертепника.

      Обидві частини – «свята» і народня – різняться між собою ще й мовою. Перша частина написана старою «книжною» мовою з великою кількістю церковнослов'янізмів, а друга – створена народом і мало чим різниться від сучасної української мови.

«Свята» частина вертепу

      У вступі до вертепної драми Микола Маркевич пише так: «…І Навуходоносора, і блудного сина, і вертеп написали, очевидно, українці, отже в Академії Київській».

      Всі пізніші дослідники вертепної драми – В. І. Перетц, М. Петров, Євген Марковський та інші – не заперечували «книжного» (писаного) походження першої частини вертепної драми. Крім того, всі погоджуються з тим, що вертепна драма якщо і не була створена цілком в Академії Київській, то в усякому разі дістала там поважне


Скачать книгу

<p>86</p>

Євген Марковський. «Український вертеп».

<p>87</p>

«Воспоминанія М. К. Чалого. Ч. І – II». «Кієв. Старина». 1889.

<p>88</p>

«Обычаи, повърья, кухня и напитки малороссіянь. Извлечено изъ нынЪшняго народнаго быта и составлено Николаемъ Маркевичемъ». Кіевь, 1860. Стор. 30.