Звичаї нашого народу. Олекса Воропай
мого єдиного!»
Они взяли, не христили,
На престолі положили.
«Яке єму ім'я дати?»
– «Яке дати, таке дати:
Хіба Петром єго назвати?»
Пречиста собі не злюбила,
Від престола відступила.
Стали ж они знов гадати,
Яке єму ім'я дати?
– «Яке дати, таке дати:
Хіба Павлом го назвати?»
Пречиста собі не злюбила,
Від престола відступила.
Стали ж они знов гадати,
Яке єму ім'я дати?
– «Яке дати, таке дати:
Хіба Христос го назвати?»
Пречиста собі полюбила,
До престола приступила.
Гой, на річці, на Іордані
Пречиста Діва Христа купає;
Як купала, вповивала,
У зірниці колисала;
У зірниці колисала,
У місяці заховала.
Прійшли, прійшли всі жидове,
Всі жидове, кагалове:
«Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
– «Ба я єго не дівала,
У Іордані заховала».
Пішли Іордань в'ни спускати,
Христа Бога в нім шукати:
Увесь Іордань ізшукали,
Христа Бога не спіймали.
«Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
– «Ба я єго не дівала,
У пшениці заховала».
Пішли жиди лани жати,
Христа Бога в них шукати:
Усі лани позжинали,
Христа Бога не спіймали.
«Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
– «Ба я єго не дівала,
У темний ліс заховала».
Пішли жиди ліс рубати,
Христа Бога в нім шукати:
Усі ліси до пня стяли,
Христа Бога не спіймали.
«Гой, ти, Діво, ти, Маріє,
Де ти Христа, бай, поділа?»
– «Ба я єго на дівала,
У зірниці колисала;
У зірниці колисала,
У місяці заховала».
Стали жиди з книг читати,
Мусів місяць Христа дати.
«Ти, місяцю, гой, ти, змінний,
Дав ти Христа на невірних,
А в'ни єго зараз взяли,
На тяжкії муки дали;
Всяке древо в пушки били,
Ни одно ся не приймило,
Лиш червива тая ива
В Бога тяжко прогрішила,
В Бога тяжко прогрішила,
Із-за нігтів кров пустила;
А де тая кровця кане,
Там церковця зараз стане,
Там сам Господь служби служить
За здорових, за недужих,
За багатих, за убогих,
За кроваві Христа ноги,
За кроваві єго руки:
Слава, Христе, ти за муки!»[80]
Колядки біблійно-релігійного змісту звичайно співають господареві, господині і взагалі старшим людям.
Отже, ми переглянули основні групи мотивів українських народніх колядок. Це дуже короткий перегляд, але він – як нам здається – вже показує, наскільки наша колядкова поезія багата і різноманітна, яке вона має глибоке і міцне коріння в нашій історії,
«Народныя пъсни Галицкой и Угорской Руси, собранный Я. Ф. Головацкимъ». Часть III. Разночтенія и дополненія. ОтдЬленія П. Обрядныя пъсни. Розділ «Русскія народныя пъсни въ Буковині». Стор. 549–551.