Звичаї нашого народу. Олекса Воропай

Звичаї нашого народу - Олекса Воропай


Скачать книгу
мого єдиного!»

      Они взяли, не христили,

      На престолі положили.

      «Яке єму ім'я дати?»

      – «Яке дати, таке дати:

      Хіба Петром єго назвати?»

      Пречиста собі не злюбила,

      Від престола відступила.

      Стали ж они знов гадати,

      Яке єму ім'я дати?

      – «Яке дати, таке дати:

      Хіба Павлом го назвати?»

      Пречиста собі не злюбила,

      Від престола відступила.

      Стали ж они знов гадати,

      Яке єму ім'я дати?

      – «Яке дати, таке дати:

      Хіба Христос го назвати?»

      Пречиста собі полюбила,

      До престола приступила.

2

      Гой, на річці, на Іордані

      Пречиста Діва Христа купає;

      Як купала, вповивала,

      У зірниці колисала;

      У зірниці колисала,

      У місяці заховала.

      Прійшли, прійшли всі жидове,

      Всі жидове, кагалове:

      «Гой, ти, Діво, ти, Маріє,

      Де ти Христа, бай, поділа?»

      – «Ба я єго не дівала,

      У Іордані заховала».

      Пішли Іордань в'ни спускати,

      Христа Бога в нім шукати:

      Увесь Іордань ізшукали,

      Христа Бога не спіймали.

      «Гой, ти, Діво, ти, Маріє,

      Де ти Христа, бай, поділа?»

      – «Ба я єго не дівала,

      У пшениці заховала».

      Пішли жиди лани жати,

      Христа Бога в них шукати:

      Усі лани позжинали,

      Христа Бога не спіймали.

      «Гой, ти, Діво, ти, Маріє,

      Де ти Христа, бай, поділа?»

      – «Ба я єго не дівала,

      У темний ліс заховала».

      Пішли жиди ліс рубати,

      Христа Бога в нім шукати:

      Усі ліси до пня стяли,

      Христа Бога не спіймали.

      «Гой, ти, Діво, ти, Маріє,

      Де ти Христа, бай, поділа?»

      – «Ба я єго на дівала,

      У зірниці колисала;

      У зірниці колисала,

      У місяці заховала».

      Стали жиди з книг читати,

      Мусів місяць Христа дати.

      «Ти, місяцю, гой, ти, змінний,

      Дав ти Христа на невірних,

      А в'ни єго зараз взяли,

      На тяжкії муки дали;

      Всяке древо в пушки били,

      Ни одно ся не приймило,

      Лиш червива тая ива

      В Бога тяжко прогрішила,

      В Бога тяжко прогрішила,

      Із-за нігтів кров пустила;

      А де тая кровця кане,

      Там церковця зараз стане,

      Там сам Господь служби служить

      За здорових, за недужих,

      За багатих, за убогих,

      За кроваві Христа ноги,

      За кроваві єго руки:

      Слава, Христе, ти за муки!»[80]

      Колядки біблійно-релігійного змісту звичайно співають господареві, господині і взагалі старшим людям.

      Отже, ми переглянули основні групи мотивів українських народніх колядок. Це дуже короткий перегляд, але він – як нам здається – вже показує, наскільки наша колядкова поезія багата і різноманітна, яке вона має глибоке і міцне коріння в нашій історії,


Скачать книгу

<p>80</p>

«Народныя пъсни Галицкой и Угорской Руси, собранный Я. Ф. Головацкимъ». Часть III. Разночтенія и дополненія. ОтдЬленія П. Обрядныя пъсни. Розділ «Русскія народныя пъсни въ Буковині». Стор. 549–551.